ГЛОБАЛЬНІ СИСТЕМНО ЗНАЧИМІ СТРАХОВІ КОМПАНІЇ: КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ


В статті наведено причини виділення категорії «глобальні системно важливі страхові компанії» та визначено етапи формування методичного апарату для визначення системно значимих страховиків (G-SIIs). Досліджено документи регуляторів, прийняті на кожному з етапів процесу формування методичного апарату для визначення G-SIIs. Проаналізовано зміни в підходах до визначення системних фінансових установ за 2013-2016 роки; виділено ключові компоненти таких змін та причини їх запровадження.

Insurance companies at the market because of their size, complexity and systemic interconnectedness influence on the world financial system, dictate the need for criteria and indicators of ther identification analysis.

Постановка проблеми. Передумовою виділення глобальних системно важливих страхових компаній (global systemically important insurers – G-SIIs) стали глобалізаційні процеси та світова фінансова криза 2007-2008 років. Фінансова криза підкреслила тісний взаємозв’язок між фінансовими інститутами, коли неплатоспроможність одного з них, особливо великого, може привести до шокового стану не тільки у пов’язаних з ним установах, але і в реальному секторі економіки в цілому. Для врегулювання кризової ситуації на фінансовому ринку, з метою запобіганню банкрутству міжнародної страхової групи «American International Group», яка майже половину страхової діяльності здійснювала за межами юрисдикції, уряд США вдався до її фінансового порятунку, витративши на це значний обсяг фінансових ресурсів. Тому перед Міжнародною асоціацією страхових наглядів (IAIS) постало питання, щодо визначення та регулювання страхових компаній, які через свій розмір, складність та взаємопов'язаність впливають на світову фінансову систему, для зниження рівня ризику, що неминуче виникає при їх неплатоспроможності та банкротстві.

Аналіз останніх публікацій.

Питання визначення системно важливих фінансових інститутів та виділення критеріїв їх ідентифікації досліджується у працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених і дослідників як: С. А. Айвазян, І. К. Андрієвська [1], Ю.С. Євлахова [2], Р. Коннолі [1], Р.В. Набок [3], Г.І. Пенікас [1], О.О. Примостка [4], Н. Шульга [5], проте недостатня увага приділяється вивченню системних страхових компаній.

Мета статті – дослідити методологію визначення глобальних системно важливих страхових компаній, яка є прикладом кращої практики для національного регулятора.

Результати дослідження. Поняття системної важливості вперше було застосовано в банківському секторі, але іпотечна криза в США, яка переросла у світову фінансову кризу привела до необхідності підтримки не тільки ряду системно важливих банків, але і страховиків.

У «Декларації про зміцнення фінансової системи» [6], яку лідери G20 прийняли на Лондонському саміті у квітні 2009 р. досягнуто згоди щодо необхідності регулювання та нагляду за всіма системно важливими фінансовими організаціями, ринками та інструментами. У цьому ж році Міжнародним валютним фондом, Банком міжнародних розрахунків і секретаріатом Ради з фінансової стабільності (FSB) проведено дослідження, щодо виявлення характеристик, які визначають системну значимість фінансових інститутів. Респонденти 30 країн, серед яких представники 27 центральних банків стовідсотково визначили ранжування впливу на фінансову стабільність: спочатку банків, а потім страхових компаній [7]. У подальшому визначені респондентами фактори класифікації покладені у формування сутності поняття «системної важливості».

Дефініцію «системно-значима фінансова організація» надано FSB у 2011 році у «Заходах, адресованих системно значимим фінансовим інститутам» (Policy Measures to Address Systemically Important Financial Institutions) [8], відповідно до якого – це фінансові установи, погіршення фінансового стану чи порушенням діяльності яких через розмір, складність операцій та взаємозв’язки приведе до значних порушень у роботі фінансової системи.

Порушення у роботі фінансової системи говорять про формування системного фінансового ризику. У страхуванні формування системного фінансового ризику за визначенням Е.Чіссар обумовлено «передачею ризиків фінансової системи страховим компаніям, впливом екстремальних явищ, ретроцесією спіралей, особливостями інвестиційного портфелю страховиків, важливістю нематеріальних активів» [9].

Розглянемо більш детально окремі складові. Ризики фінансової системи, зокрема кредитні та ризики перестрахування, які за своєю природою також є кредитними мають значну залежність від економічних циклів. В період кризи страховики відчувають наслідки рецесії, так як надмірна концентрація значних одночасних виплат може призвести до втрати платоспроможності страховика.

До екстремальних явищ відносяться катастрофи, стихійні лиха. Складність джерел природних небезпек, взаємозв’язок природних, технічних систем обумовлюють високу ступінь невизначеності їх настання та ускладнюють процес їх врегулювання.

Ретроцесія спіралей - це ситуація, коли внаслідок множинної ретроцесії перестрахувальник нездатний відстежити весь ланцюжок ретроцедентів і приймає в ретроцессию власні ризики.

В країнах з розвинутим фондовим ринком інвестиційний портфель страховика має в наявності достатню кількість похідних цінних паперів, які дозволяють передати не тільки страховий але і фінансовий ризики.

Аналіз здійсненого IAIS процесу дозволив виділити декілька етапів формування методичного апарату визначення глобальних системних страховиків.

На підготовчому етапі, що тривав з 2009 по 2011 роки визначено особливості бізнес-моделі страхування, відмінності глобальних страховиків від глобальних системно важливих банків, сформовані критерії виділення міжнародних страхових груп та глобальних системно важливих страхових компаній. Підготовчий етап завершився формуванням та оприлюдненням ряду документів: доповіді «Страхування і фінансова стабільність», Консультативного документу ComFrame (Загальні засади нагляду за міжнародними страховими групами), Консультативного документу «Методологія оцінки G-SIIs: первісний підхід».

Унікальні особливості бізнес-моделі страхування визначені IAIS [10] - це:

• Специфічна модель фінансування.

• Методи страхування, котрі спираються на об’єднання страхових ризиків і теорії ймовірності, таких як закон великих чисел.

• Характер страхових виплат що призводить до відтоку грошових коштів, який може статися через тривалий період часу.

• Високий ступінь взаємозамінності.

В документі «Загальні засади нагляду за міжнародними страховими групами», який базуються на Основних принципах страхування, що застосовуються як для окремих організацій, так і груп компаній [11] визначені два критерії формування міжнародної страхової групи: міжнародна діяльність та масштаб діяльності, а саме:

• страхові премії, зібрані в трьох і більше юрисдикціях і відсоток валових премій, зібраних за межами країни-реєстрації, становить не менше 10% сукупних валових премій групи;

• за останні три роки в середньому обсяг активів становить не менше 50 млрд. дол. США або валові премії – не менш 10 млрд. дол. США.

Міжнародною страховою групою (МСГ) може бути:

 страхова група, яка здійснює тільки страхову діяльність;

 фінансовий конгломерат, який включає і інші фінансові інститути, але переважаючою є страхова діяльність;

 частина фінансового конгломерату, в якому переважають нестрахові фінансові інститути;

 частина диверсифікованого конгломерату, включаючи нефінансові компанії.

Страхові компанії, які ведуть діяльність у різних юрисдикціях на базі філіальної мережі та відповідають визначеним вище критеріям, також вважаються міжнародними страховими групами.

На другому етапі – апробаційному, здійснювалось тестування розробленої методології на основі звітних даних 50 страхових груп. Вибірка формувалась виходячи із визначеної кількісної межі:

• сукупні активи - не менше 60 млрд. дол. та співвідношення обсягу страхових премій зібраних за межами юрисдикції до обсягу сукупних премій – не менше 5%;

• сукупні активи не менше 200 млрд. дол. та співвідношення обсягу страхових премій зібраних за межами юрисдикції до обсягу сукупних премій – в інтервалі від 0 до 5 %.

Інформацію для формування вибірки надали національні регулятори та безпосередньо самі страховики. Етап завершився визначенням та оприлюдненням списку G-SIIs у 2013 році та первісного документа щодо їх визначення під назвою «Первісна методологія оцінки визначення G-SIIs».

Методика визначення G-SIIs, що розроблена IAIS застосовує аналогічний Базельському комітету індикаторний підхід, який найбільш зрозумілий та простий для застосування. IAIS формує загальні та фундаментальні положення визначення системно важливих страховиків та виділяє групу індикаторів, які є репрезентативними для ідентифікації системно важливих страховиків на глобальному рівні. Системна значимість страховиків оцінюється за п’ятьма критеріями: розмір, взаємозв’язок, взаємозамінність, глобальна активність, нетрадиційне страхування та нестрахова діяльність. Перелік показників наводиться в табл. 1.

Методика оцінки визначення G-SIIs показує, що IAIS використала результати найкращих досліджень, які були проведені на фінансовому ринку науковцями та практиками та провівши власні дослідження на страховому ринку змогла адаптувати характеристики, які визначають системну значимість фінансових інститутів для ідентифікації G-SIIs. В цьому контексті можливо говорити про три базові категорії, як розмір, глобальна діяльність, взаємозв’язок. Аналогічно позиції більшості дослідників, IAIS категорію «розмір» оцінює показником «обсяг сукупних активів» доповнивши його «обсягом сукупних доходів». Категорії «глобальна діяльність» та «взаємозв’язок» тільки за своєю сутністю аналогічні, а показники які їх розкривають відтворюють специфіку діяльності страховика.

Для кожної категорії та індивідуального показника в «Первісної методології оцінки визначення G-SIIs» визначена його вага. Необхідно відмітити, що найбільшу вагову частку призначено двом категоріям: взаємозв’язок та нетрадиційне страхування і нестрахова діяльність. Під нетрадиційною і нестраховою діяльністю IAIS розуміє фінансове страхування, позики під заставу на ринках капіталу, такі як свопи кредитного дефолту (CDS), операції для цілей, не зв’язаних хеджуванням, похідні торгівлі (торгові інструменти) або підвищення ролі активів для підвищення прибутковості інвестицій.

По кожному критерію для страховика визначається бальна оцінка шляхом співвідношення набраної кількості балів до середньозваженої кількості балів за всіма страховими компаніями.

В процесі апробації було здійснено покращення методичного апарату, яке полягає у наступному:

- введення крім попереднього кількісного підходу, - якісного;

- уточнення деяких показників, щоб поліпшити їх чутливість до ризиків;

- введення додаткової оцінки перестрахування [12].

Недоліком первісної методики є, на наш погляд, спільне відображення у двох категоріях «взаємозв’язок» та «нетрадиційне страхування та не страхова діяльність» звязків страховика з фінансовим ринком, наявність подвійного або потрійного рахунку похідних фінансових інструментів, які відтворюються в показниках 8, 13 (табл. 1) та за наявності великого обсягу контракту, який входить у вибірку дев’ятнадцяти найбільших, і в показнику 9. Вважаємо можливий множинний рахунок фінансових зобов’язань, які висвітлюються в показниках 6, 14 і 16 (табл. 1) та доходів: загальних; отриманих в інших юрисдикціях; та страхових платежів від висококонцентрованих в глобальному вимірі сегментів страхового ринку, які у відповідних частках вже були враховані в доходах.

До списку глобальних системно значимих страховиків увійшли 5 європейських страхових компаній, 3 компанії США та 1 страховик Китаю, перелік G-SIIs представлено в табл. 2.

Оновлення списку глобальних системно значимих страхових компаній здійснюватися щорічно у листопаді місяці.

Оскільки умови функціонування на фінансових ринках постійно змінюються IAIS передбачила проведення кожні три роки дослідження для виявлення шляхів та ступеню змін, які потрібно вносити до Методології для її поліпшення.

Наступний етап визначення G-SIIs – поліпшуючий, характеризується процесами удосконалення методичного апарату. У 2015 році IAIS сформовано для публічного обговорення Консультаційний документ «Глобальні системно значимі страховики: запропонована оновлена методологія оцінки».

Оновлена методологія оцінки визначення G-SIIs, прийнята у 2016 році з урахуванням пропозицій та зауважень національних регуляторів, міжнародних організацій та представників глобальних страхових груп.

Ключові зміні, внесені до Методології оцінки полягають у наступному:

- зміна критеріїв: виключення категорії «нетрадиційне страхування та не страхова діяльність» з розгляду та введення нової категорії «продаж активів», яка тісно пов’язана з ліквідністю страховика;

- наповнення категорії «продаж активів» відповідними показниками;

- об’єднання показника «внутрішньо групові зобов’язання» з показником «обсяг внутрішньо групових фінансових зобов’язань»;

- перегляд показників категорії «взаємопов’язаність», які показують зв’язки страховика, як із іншими суб’єктами страхового ринку так і з іншими інститутами фінансового ринку ;

- введення абсолютних еталонних значень для трьох показників: перестрахування, похідні торгові фінансові інструменти та фінансові гарантії;

- перегляд ваги показників.

Оновлена методологія (2016 року) та її порівняння з первісною методологією ідентифікації глобальних системних страховиків подано в таблиці 3.

Варто зазначити, що оновлена методика є тільки базою для розрахунку балів ідентифікації кожної G-SIIs та основою для формування кількісного порогу, перевищивши який страхова компанія підпадає під подальші дослідження із застосуванням поглиблених методів аналізу та додаткової інформації. Перелік глобальних системно значимих страховиків протягом останніх 3 років, незважаючи на деякі змін в критеріях та показниках ідентифікації у 2016 році залишився незмінним, цей момент є підтвердженням правильно вибраного методичного апарату.

Висновки

Формування методики визначення глобальної системної значущості страховиків - це складний процес, який передбачає всебічне врахування змін умов функціонування фінансових ринків. Удосконалення методичного апарату визначення глобальної системної значущості страховиків є одним із планових завдань IAIS. Звичайно в Україні жодна страхова компанія не може бути претендентом для розгляду в якості G-SIIs, в той же час на Україні функціонують міжнародні страхові групи, які відносять до глобально значимих (наприклад, Axa S.A., частка якої на страховому ринку України за валовими преміями складає 3,7%) і можливо вони є системно важливими на національному рівні. В основу розробки методики оцінки національного системно значимого страховика може бути покладений поетапний підхід до ідентифікації G-SIIs, що постає предметом подальших наукових досліджень.

Список використаних джерел

1. Айвазян С.А. Выявление системно значимых финансовых организаций: обзор методологий / С.А. Айвазян, И.К. Андриевская, Р. Конноли, Г.И. Пеникас // Деньги и кредит. – 2011. - № 8. – С. 13-16.

2. Евлахова Ю.С. Тенденции регулирования глобальных системно значимых финансовых институтов / Ю.С. Евлахова // Финансовая аналитика: проблемы и решения. – 2015. – № 35 (269). – С. 39-43

3. Набок Р.В. Системно важливі банки: підходи до побудови нагляду / Р.В. Набок // Вісник НБУ. – 2014. – № 7. с. 39-43

4. Примостка О.О. Методологія визначення системно важливих - фінансових організацій /О.О.Примостка// Вісник ЖДТУ. – 2014. – № 4 (70). – с. 175-181

5. Шульга Н. Ідентифікація системно важливих банків / Н. Шульга, С. Колодізєва // Вісник КНТЕУ. – 2016. - № 5(109). – С. 82-97.

6. Declaration on strengthening the financial system – London Summit, 2 april 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/g20/summits/london/Annex-Declaration-Strengthening-Financial-System.pdf

7. IMF/BIS/FSB. Guidance to Assess the Systemic Importance of Financial Institutions, Markets and Instruments: Initial Considera-tions-Background Paper. 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/np/g20/pdf/100109a.pdf

8. FSB. Policy Measures to Address Systemically Important Financial Institutions [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fsb.org/wp-content/uploads/r_111104bb.pdf?page_moved=1

9. Csiszar Ernst N. Systemic Risks and The Insurance Industry / E.N. Csiszar. /Department of insurance state of south carolina. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oecd.org/finance/financial-markets/1939448.pdf

10. IAIS. Insurance and Financial Stability. November 2011/International Association of Insurance Supervisors . - 2011. - 49 p. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://forinsurer.com/files/file00400.pdf

11. Common Framework for the Supervision of Internationally Active Insurance Groups (Revised draft). – IAIS. – September 2014. [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://iaisweb.org/view/element_href.cfm?src=1/23156.pdf

12. Global Systemically Important Insurers: InitialAssessment Methodology. 18 July 2013/ International Association of Insurance Supervisors . – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.iaisweb.org/page/supervisory-material/financial-stability-and-macroprudential-policy-and-surveillance//file/34257/final-initial-assessment-methodology-18-july-2013

13. FSB. Global systemically important insurers (G-SIIs) and the policy measures that will apply to them. 18 July 2013. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lloyds.com/~/media/files/the%20market/operating%20at%20lloyds/regulation/gpa/fsb%20list.pdf

14. Global Systemically Important Insurers: Updated Assessment Methodology. 16 June 2016 / International Association of Insurance Supervisors . - 2016. - 24 p. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.iaisweb.org/page/supervisory-material/financial-stability-and-macroprudential-policy-and-surveillance//file/61179/updated-g-sii-assessment-methodology-16-june-2016

15. 2016 list of global systemically important insurers (G-SIIs). 21 November 2016/FSB/-2016/-3p. [Електронный ресурс] – Режим доступу: http://www.fsb.org/wp-content/uploads/2016-list-of-global-systemically-important-insurers-G-SIIs.pdf

16. European Insurance in Figures. Statistics N°50. December 2014/ Insurance Europe. – 2014. – 72 p. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.insuranceeurope.eu/sites/default/files/attachments/StatisticsNo50EuropeanInsuranceinFigures.pdf

References

1. Ajvazjan, S.A. Andrievskaja, I.K. Konnoli, R. and Penikas G.I. (2011), «Identification of systemically important financial organizations: review of methodologies», Den’gi i kredit, vol. 8, pp. 13-16.

2. Evlahova, Ju.S. (2015), «Trends in the Regulation of Global Systemically Significant Financial Institutions», Finansovaja analitika: problemy i reshenija, vol. 35 (269), pp. 39-43.

3. Nabok, R.V. (2014), «Systemically important banks: approaches to the construction supervision», Visnyk NBU, vol. 7, pp. 39-43.

4. Prymostka, O.O. (2014), «The methodology for determining systemically important financial institutions», Visnyk ZhDTU, vol. 4 (70), pp. 175-181.

5. Shul’ha, N. and Kolodizieva, S. (2016), «The identification of systemically important banks», Visnyk KNTEU, vol. 5(109), pp. 82-97.

6. London Summit. (2009), «Declaration on strengthening the financial system», [Online], available at: http://www.oecd.org/g20/summits/london/Annex-Declaration-Strengthening-Financial-System.pdf (Accessed 4 Aug 2016).

7. IMF/BIS/FSB. (2009), «Guidance to Assess the Systemic Importance of Financial Institutions, Markets and Instruments: Initial Considera-tions-Background Paper». [Online], available at: http://www.imf.org/external/np/g20/pdf/100109a.pdf (Accessed 15 December 2016).

8. FSB. «Policy Measures to Address Systemically Important Financial Institutions». [Online], available at: http://www.fsb.org/wp-content/uploads/r_111104bb.pdf?page_moved=1 (Accessed 20 December 2016).

9. Csiszar Ernst N. «Systemic Risks and The Insurance Industry». [Online], available at: http://www.oecd.org/finance/financial-markets/1939448.pdf (Accessed 25 December 2016).

10. IAIS. (2011), «Insurance and Financial Stability». [Online], available at: http://forinsurer.com/files/file00400.pdf (Accessed 20 December 2016).

11. IAIS. (2014), «Common Framework for the Supervision of Internationally Active Insurance Groups (Revised draft)». [Online], available at: http://forinsurer.com/files/file00400.pdf (Accessed 1 Aug 2016).

12. IAIS. (2013), «Global Systemically Important Insurers: Initial Assessment Methodology». [Online], available at: http://www.iaisweb.org/page/supervisory-material/financial-stability-and-macroprudential-policy-and-surveillance//file/34257/final-initial-assessment-methodology-18-july-2013 (Accessed 29 Aug 2016).

13. FSB. (2013), «Global systemically important insurers (G-SIIs) and the policy measures that will apply to them». [Online], available at: http://www.lloyds.com/~/media/files/the%20market/operating%20at%20lloyds/regulation/gpa/fsb%20list.pdf (Accessed 21 December 2016).

14. IAIS. (2016), «Global Systemically Important Insurers: Updated Assessment Methodology». [Online], available at: http://www.iaisweb.org/page/supervisory-material/financial-stability-and-macroprudential-policy-and-surveillance//file/61179/updated-g-sii-assessment-methodology-16-june-2016 (Accessed 21 December 2016).

15. FSB (2016), «2016 list of global systemically important insurers (G-SIIs)». [Online], available at: http://www.fsb.org/wp-content/uploads/2016-list-of-global-systemically-important-insurers-G-SIIs.pdf (Accessed 23 December 2016).

16. Insurance Europe. (2014), «European Insurance in Figures. Statistics N°50» . [Online], available at: http://www.insuranceeurope.eu/sites/default/files/attachments/StatisticsNo50EuropeanInsuranceinFigures.pdf (Accessed 1 December 2016).

[Придбати журнал]


Ключові слова:  системно важливі страхові компанії, критерії ідентифікації, системний ризик, страхові групи, методологія оцінки G-SIIs.

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Біла Дарина
аспірант кафедри банківської справи Київського національного торговельно-економічного університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2017  securities.usmdi.org