Детермінація внутрішніх факторів неплатоспроможності промислових підприємств України на основі метода головних компонент


У статті аргументовано необхідність дослідження внутрішніх факторів неплатоспроможності промислових підприємств як чинників загрози банкрутства в умовах гострої фінансової кризи національної економіки. Використовуючи метод головних компонент сформовано фактори, які спричинюють неплатоспроможність підприємств металургії в сучасних умовах розвитку. Представлена кількісна оцінка їх впливу на порушення фінансової стійкості підприємств та складові компоненти головних факторів неплатоспроможності. Концептуальний підхід до визначення факторів неплатоспроможності підприємств промисловості слугуватиме основою для удосконалення підходів до діагностики неплатоспроможності підприємств.

Промисловість є ключовою компонентною складовою економічної системи України, яка визначає місце національної економіки в міжнародному поділі праці, динаміку її конкурентоспроможності. Так в Україні у структурі валової доданої вартості частка промисловості складає більше 30% [1]. на її долю припадає більше 40% у загальному обсязі випуску продукції [1]. промисловий розвиток є фундаментом для становлення інших секторів економіки країни. в умовах гострої фінансової кризи простежується стійка тенденція до порушення стабільності фінансового стану суб’єктів господарювання в промисловій галузі. за офіційними даними обсяг збитку промислових підприємств за 2010-2015 роки зріс на 720%. кількість неплатоспроможних збиткових підприємств в загальній кількості підприємств галузі суттєво знизився на 14,2%, але залишається на досить високому рівні. Так в 2015 році доля збиткових підприємств галузі складала 27,1%, поряд зі стійкою тенденцією зниження кількості промислових підприємств на 22% за період дослідження (Рис.1) [1].

У зв’язку з негативною тенденцією розвитку промисловості в Україні та її суттєвим значенням для соціально- економічної системи державами зумовлюється необхідність дослідження внутрішніх факторів спричинення неплатоспроможності підприємств промислової галузі як результативних показників попередження їх банкрутства та встановлення і відновлення фінансових резервів для відновлення платоспроможності.

Теоретичні та практичні аспекти неплатоспроможності підприємств було досліджено у наукових працях таких відомих вчених як: в. Бандурін [2], О. мозенкова [3], м.Білошкурський [4], а. володін [5], н. кизим [6], О. Терещенко [7], Е. Altman [8], І. нескородєва [9], с. пуствогар [9], та інших вітчизняних і зарубіжних учених-економістів. проте попри велику кількість наукових праць в даній галузі наукового пізнання відсутні дослідження направлені на виявлення та систематизацію узагальнюючої системі факторів неплатоспроможності підприємств з урахуванням галузі функціонування. У зв’язку з цим метою статті є виявлення головних компонент фінансової неплатоспроможності підприємств промисловості в Україні та визначення їх пріоритетності впливу на фінансовий стан суб’єктів господарювання.

При аналізі складних соціально- економічних процесів та явищ виникає необхідність вивчення великої кількості показників. деякі з них взаємопов’язані і значною мірою дублюють один одного. в той самий час показники лише у непрямій формі відображають найбільш суттєві, але такі, що не піддаються безпосередньому спостереженню та вимірюванню внутрішні, приховані властивості явищ. У таких ситуаціях природною є спроба сконцентрувати інформацію шляхом виразу великої кількості вихідних ознак через меншу кількість більш інформативно містких внутрішніх характеристик явищ. при цьому припускається, що найбільш місткі характеристики є найбільш суттєвими, визначними. методи факторного аналізу використовуються для здійснення саме такого стискання інформації. сутність методу головних компонент (факторного аналізу) полягає в переході від опису деякої множини досліджуваних об’єктів, що задається великою кількістю вимірюваних ознак, до опису меншим числом максимально інформативних показників, що відображають найбільш суттєві властивості явища. факторний аналіз не потребує апріорного поділу змінних на залежні та незалежні, адже всі змінні розглядаються як рівноправні.

Важливою рисою факторного аналізу є можливість одночасного дослідження будь-якої кількості взаємопов’ язаних показників. У факторному аналізі відсутнє обмеження щодо незмінності всіх умов, яке притаманне багатьом іншим методам статистичного аналізу.

Оскільки, показники, що впливають на неплатоспроможність підприємств є висококорельовані між собою, це знижує достовірність результатів моделювання. Тому з метою зниження розмірності ознакового простору та уникнення мультиколінеарності між факторами, які будуть використовуватися при моделюванні, проведено факторний аналіз методом головних компонент.

Статистична база дослідження сформована за рахунок фінансової звітності 150 підприємств металургії як кочової галузі промисловості в Україні за 2010-2015 роки. У зв’язку з відсутністю офіційних даних за 2016 рік, період дослідження обмежений 2015 роком.

Важливим етапом проведення факторного аналізу є визначення оптимальної кількості факторів, яка б мала максимальну дисперсію ознакової множини та давала можливість економічно інтерпретувати отримані результати. найбільш поширеними критеріями вибору оптимальної кількості факторів є критерій кеттела на основі графіка «кам’янистого осипу» та критерій кайзера з врахуванням власних значень факторів.

Відповідно до критерію кеттела оптимальною кількістю факторів є та, при якій сповільнюється темп зменшення власних значень (рис. 2).

Для практичної реалізації методу головних компонент використаємо пакет STATISTICA 8.0, який дозволяє переглянути індивідуальні та кумулятивні власні значення, частку загальної дисперсії, що пояснює кожна компонента та кумулятивну дисперсію, що пояснюють відібрані головні компоненти. згідно з критерієм кайзера виділено 4 фактори із власним значенням більше одиниці (табл. 1) які визначають фінансові ризики та неплатоспроможність підприємств металургійної галузі.

З метою змістовної інтерпретації отриманих головних компонент здійснено ортогональне (варимаксне) обертання данних (метод Varimax normalized). варто зауважити, що після проведення процедури повороту, отримані агреговані показники вже не є головними компонентами, а є узагальненими факторами. матриця факторних навантажень представлена в табл. 2.

За даними табл. 2 можна свідчити, що після повороту ми отримали більш просту структуру факторного простору, якому вже можна надати економічну інтерпретацію, що ґрунтується на економічному аналізі набору показників з найбільшими факторними навантаженнями у складі фактора.

Аналіз структури 1-го фактора показав, що визначальними показниками, на основі яких можна інтерпретувати його зміст, факторні навантаження для яких більше 0,6, є показники, що характеризують платоспроможність підприємств: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт забеспеченності вОк, коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел, коефіцієнт рентабельності основної діяльності. Група показників платоспроможності та ліквідності підприємств є найбільш значимою та характеризує 53,85% загальної дисперсії.

Другий за значущістю фактор пояснює 22,10% дисперсії та характеризує ефективність використання майна підприємств: коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт оборотності необоротних активів, коефіцієнт оборотності запасів, коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Найбільший вплив неплатоспроможність підприємств металургії здійснюють показники платоспроможності та ефективності використання майна підприємства, проте інші показники визначають 24,05% варіації ознакової множини, що вимагає їх врахування при управлінні фінансовими ризиками підприємства.

3-й фактор включає показники рентабельності, які характеризують економічну ефективність підприємств. до даної групи показників відносяться: коефіцієнт рентабельності майна, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності операційної діяльності, коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції. Група показників характеризує 12,32% загальної дисперсії.

4-й фактор можна інтерпретувати як фактор, що визначає фінансову стійкість підприємств: коефіцієнт зносу, коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового ризику.

Отримані узагальнені фактори можна розглядати як внутрішні умови, причини, що впливають на фінансову стійкість підприємств. загалом, добре простежується, що вихідні показники було трансформовано у 4 фактора без значних втрат інформативності вибірки. Отже, в результаті проведення аналізу із набору вхідних показників було обрано фактори, що здійснюють вирішальний вплив на неплатоспроможність підприємств металургійного комплексу: група показ ників платоспроможності, показники ефективності використання майна підприємства, показники рентабельності та фінансової стійкості. Таким чином, згідно з проведеним факторним аналізом неплатоспроможності підприємств відбулося скорочення розмірності простору ознак, адже було отримано чотири узагальнених фактора замість 18 вихідних показників. Такий підхід дає змогу зробити висновок, що результуючим фактором неплатоспроможності підприємств промисловості на сьогодні є низький рівень ліквідності і рентабельності суб’єктів господарювання. саме ці внутрішні фактори головним чином спричинюють порушення стійкого фінансового стану підприємств, зумовлюють їх неплатоспроможність і слугують загрозою банкрутства. Тому, фінансова політика підприємств в промисловості повинна бути направлена на підвищення рівня таких показників як: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості вОк, коефіцієнт незалежності капіталізованих джерел, коефіцієнт рентабельності основної діяльності. Такий підхід забезпечить підвищення платоспроможності підприємств та слугуватиме основою стабільного функціонування та розвитку галузі в Україні.

СПиСОК ВиКОРиСТАНих ДЖеРеЛ:

1. Офіційний сайт державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Бандурин в. зарубежный опыт управления несостоятельными предприятиями / в. Бандурин, в. Ларицкий // антикризисный менеджмент. – 2008. - №10. – с. 2-13.

3. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління: монографія / [Т.с. клебанова, О.м. Бондар, О.в. Раєвнева та ін.]; за ред. О.в. мозенкова. – Х.: ІнжЕк, 2003. – 271 с.

4. Білошкурський м.в. деякі особливості діагностики кризового стану підприємства / м.в. Білошкурський // актуальні проблеми економіки. – 2005. – №3 (45). – с. 85-89.

5. володин а.а. Управление финансами. финансы предприятий / а.а. володин. – м.: инфра-м, 2014. – 364 с.

6. кизим н. Оценка и прогнозирование неплатежеспособности предприятий: монография / кизим н. а., Благун и. с., копчак Ю. с. – Х.: ид «инжЕк», 2004. – 144 с.

7. Терещенко О. фінансова санація та банкрутство підприємств / О. Терещенко – к.: кнЕУ, 2000. – 412 с.

8. Altman E. Corporate Financial Distress and Bankruptcy: Predict and Avoid Bankruptcy, Analyze and Invest in Distressed Debt / E. Altman, E. Hotchkiss ; [3rd Ed.]. – Hoboken: John Wiley and Sons, Ltd, 2006. – 368 p.

9. Neskorodeva I. І. An Approach to Predicting the Insolvency of Ukrainian Steel Enterprises Based on Financial Potential / I. І. Neskorodeva, S. а. Pustovgar // Journal of Eastern European and Central Asian Research (USA). – 2015. – Vol. 2, No. 2.

REfEREncEs

1. State Statistics Service of Ukraine. http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Bandurin V., Laritskiy V. Foreign experience in managing insolvent enterprises. Antikrizisnyiy menedzhment. 2008; 10: 2-13.

3. Klebanova T.S., Bondar O.M., Raievneva O.V. Bankrutstvo i sanatsiia pidpryiemstva: teoriia i praktyka kryzovoho upravlinnia [Bankruptcy and reorganization of enterprises: the theory and practice of crisis management]. Harkov: INZhEK, 2003. 271 р.

4. Biloshkurskyi M.V. Some features of crisis diagnostics company / M.V. Biloshkurskyi. Aktualni problemy ekonomiky. 2005; 3 (45): 85-89.

5. Volodin A.A. Upravlenie finansami. Finansyi predpriyatiy [Financial management. Finance of enterprises]. Moskva: Infra-M, 2014. 364 р.

6. Kyzym N.A., Blahun Y.S., Kopchak Iu.S. Otsenka i prognozirovanie neplatezhesposobnosti predpriyatiy [Assessment and forecasting of corporate insolvency]. Harkov: ID «INZhEK», 2004. 144 р.

7. Tereshchenko O. Finansova sanatsiia ta bankrutstvo pidpryiemstv [Financial reorganization and bankruptcy]. Kyiv: KNEU, 2000. 412 р.

8. Altman E., Hotchkiss E. Corporate Financial Distress and Bankruptcy: Predict and Avoid Bankruptcy, Analyze and Invest in Distressed Debt. Hoboken: John Wiley and Sons, Ltd, 2006. 368 p.

9. Neskorodeva I.І., Pustovgar S.а. An Approach to Predicting the Insolvency of Ukrainian Steel Enterprises Based on Financial Potential. Journal of Eastern European and Central Asian Research (USA). 2015; 2, 2.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  неплатоспроможність підприємств, фінансовий стан підприємств, факторний аналіз неплатоспроможності підприємств, фінансова стійкість підприємств, загроза банкрутства підприємств

РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ

Яріш Олена
к.е.н., доцент кафедри фінансів та банківської справи Полтавського університету економіки і торгівлі




©  2001 - 2022  securities.usmdi.org