ГРОШОВІ ПОТОКИ СТРАХОВИКА: СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ


У статті поглиблено теоретичні засади щодо сутності й визначення грошових потоків страхової компанії. Виявлено та проаналізовано основні підходи щодо трактування даної економічної категорії вітчизняними та зарубіжними вченими. Запропоновано власне визначення грошових потоків страхової компанії з урахуванням особливостей страхування як сфери підприємницької діяльності. Уточнено класифікацію грошових потоків в страхових компаніях.

Постановка проблеми. В умовах фінансової та політичної кризи в Укра¬їні гостро постає питання забезпечен¬ня платоспроможності та фінансової стійкості страхових компаній. Це вимагає від них гнучкого реагування на зміни фінансово-економічної ситу¬ації та ефективного управління всіма доступними ресурсами. У зв'язку з цим грошові потоки як об'єкт фінан¬сового менеджменту набувають пер¬шочергового значення, оскільки вони обслуговують господарську діяльність страхової компанії в усіх її напрямках.

Важливість дослідження проблеми формування грошових потоків обумов¬люється й тим, що платоспроможність та ліквідність страхової компанії, безпосередньо залежать від її здатно¬сті своєчасно та в необхідному обсязі генерувати грошові кошти, а це, в свою чергу, забезпечує ще й фінансову стійкість та надійність страховика на довгострокову перспективу.

Аналіз основних досліджень і пу¬блікацій. Проблеми сутності та кла¬сифікації грошових потоків суб'єктів господарювання, зокрема й страхових компаній, в економічній літературі відображені в наукових працях таких вітчизняних та російських вчених, як О. Баранова, М. Білик, І. Бланк, В. Бочаров, О. Гаманкова, Т. Гвар-ліані, О. Мурашко, О. Румянцева, Т. Федорова. Серед західних вчених-економістів можна вказати на праці Е. Джонса, Б. Коласса, Дж. К. Ван Хорна.

Проте, незважаючи на значну кількість зарубіжних та вітчизняних видань, існують суттєві розбіжності в тлумаченні сутності поняття «грошові потоки», що обумовлює складнощі у його вживанні. Тому існує необ¬хідність в уточненні формулювання змісту зазначеного поняття. Також науковці з різним ступенем теоре¬тичного та практичного висвітлення розкривають питання класифікації грошових потоків підприємства. Від¬повідно залишається багато нез'ясова-них питань, що потребує поглиблено¬го теоретичного висвітлення.

Формулювання цілей статті. Ціль статті полягає у дослідженні та уточненні теоретичних аспектів визначення сутності грошових пото¬ків та їх класифікації в страхових компаніях.

Виклад основного матеріалу до¬слідження. Поняття «грошові потоки» вперше стало предметом дослідження вчених США в перші повоєнні роки у зв'язку з функціонуванням ринку цінних паперів. Фінансові аналітики, вивчаючи звіти про рух грошових коштів організацій, що котируються на фондовій біржі, звернули увагу на амортизацію, як важливий елемент собівартості, безпосередньо непов'я-заний з витратами реальних грошей в звітному періоді, але здатний знизити в певній мірі фінансовий результат. У цьому випадку амортизація створює передумови для маніпуляцій показни¬ками річного звіту. Для запобігання можливих неточностей в звітності вче¬ні запропонували об'єднати фінансові результати звітного періоду в вигляді прибутку і амортизаційних відраху¬вань в категорію «грошові потоки». Отриманий таким чином показник, виявився більш інформативним, так як об'єктивно відображав фінансові результати діяльності. Поширення даного показника призвело до появи нових форм фінансової звітності.

Таким чином, у зарубіжній прак¬тиці визнання особливої економічної значимості грошових коштів призвело до створення міжнародної концепції грошових потоків, яка виникла в США в середині XX ст. і в англомов¬ному варіанті спочатку була сфор¬мульована як «cash flow» (CF), що в буквальному перекладі означає потік готівки (cash - гроші, грошова готів¬ка, flow - потік). Однак дослівний переклад терміна «cash flow» може ввести в оману відносно точного змі¬сту, що вкладається авторами в це словосполучення. Так, в даний час зарубіжні аналітики виділяють кілька значень поняття «cash flow»: у статич¬ному аспекті - кількісне вираження грошових коштів, наявних у розпо¬рядженні суб'єкта господарювання в даний, конкретний момент часу, тобто «вільний резерв»; для інвестора

- очікуваний в майбутньому дохід від інвестицій; з точки зору менеджменту організації (у динамічному аспекті)

- план майбутнього руху грошових коштів або зведені дані про їх рух в попередні періоди [1, с.38].

Узагальнивши результати дослі¬дження зарубіжних та українських вчених-економістів (табл. 1), можемо виділити два основних підходи, що найбільш широко застосовуються у вітчизняній теорії та практиці госпо¬дарювання.

Автори одного з них [Б. Коласс, О. Румянцева] під грошовим потоком розуміють різницю між отримани¬ми та виплаченими підприємством грошовими коштами за визначений період часу.

Згідно думки прихильників друго¬го підходу [Е. Джонс, Г. Савицька, М. Білик] грошові потоки підприємства являють собою безперервний рух гро¬шових коштів (обіг), тобто їх надхо¬дження й виплати (притоки й відтоки) за певний визначений період часу.

Як відомо, в економіці є два основ¬ні способи вимірювання величини: на певну дату (запас, залишок) і за певний період (потік). При першому способі фіксується стан на конкретний момент часу, при другому - рух.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що поняття грошових по¬токів як різниця між отриманими і виплаченими підприємством грошо¬вими коштами не є достовірним, адже воно зводиться до того, що грошовий потік - це залишок грошових ресур¬сів на конкретний момент часу (пе¬ревищення надходження чи вибуття

грошових коштів). Грошові потоки в даному випадку не розглядаються розгорнуто з погляду структури та змісту, а це може призвести до їх неправильної оцінки і, як наслідок, невірного управлінського рішення. Необхідно відрізняти поняття потоку від поняття запасу: потік - явище динамічне, співвідносне з плином часу, в той час як запас є статичним і вимірюється на певний момент часу. Оскільки потік означає рух, то грошо¬ві потоки підприємства - це рух гро-шових коштів, тобто їх надходження (приплив) і використання (відплив) за певний період часу. Таким чином, на нашу думку, при дослідженні грошо¬вих потоків страхової компанії варто дотримуватися саме такого підходу, але з врахуванням специфіки страхо¬вої діяльності.

Діяльність страхової компанії принципово відрізняється від інших видів підприємництва. Це поясню¬ється тим, що на відміну від сфери виробництва, де товаровиробник спо¬чатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім вже компенсує їх за рахунок виручки від реалізації про-дукції, страховик спочатку акумулює грошові кошти, що надходять від страхувальників, створюючи необхід¬ний страховий фонд з метою надання страхувальникам страхового захисту, а лише після цього несе витрати, пов'язані з компенсацією збитків (у разі настання страхового випадку) за укладеними страховими договорами.

Надходження коштів за надання страхової послуги авансом є обов'яз¬ковою передумовою комерційного страхування і обумовлює відмінність страхової діяльності від інших видів підприємництва, а також надає мож¬ливість страховикам здійснювати ін¬вестиційну діяльність, що приносить страховій організації значні доходи.

Російський науковець Т. Федорова зазначає, що діяльність страхової компанії заснована на створенні грошових фондів, джерелом яких є кошти страхувальників, які отримані у формі страхових премій. Ці кошти не належать страховикові, а лише тимчасово, на період дії договорів страхування перебувають у його роз¬порядженні. При настанні страхового випадку кошти використовуються для виплат страхувальникам. Якщо дія договору закінчилася, а страхо¬вий випадок не настав, кошти перехо¬дять у власність страхової компанії. Саме через природу таких змін не можна назвати грошові фонди, ство¬рені за рахунок коштів страхуваль-ників позиковим капіталом. Вони тимчасово можуть бути використані страховиком, і тільки як інвестицій¬не джерело. Головна й визначальна особливість організації страхового бізнесу - наявність специфічних джерел фінансування (страхових резервів), які мають строго цільове призначення. Утворення подібних фондів відбиває сугубо галузеву спе¬цифіку [12, с. 291].

О. Гаманкова специфіку страху-ваня пов'язує з кругообігом коштів страховика та двоїстістю страхової діяльності. На її думку, діяльність страховика не обмежується проведен¬ням страхових операцій (отриманням страхових премій і здійсненням стра¬хових виплат), а доповнюється інвес¬тиційною та фінансовою діяльністю на фінансовому ринку, котра приносить страховій організації значні доходи. Акумулюючи значні грошові кошти у вигляді залученого капіталу (страхо¬вих резервів) страховики отримують можливість здійснювати страховий захист страхувальників. Разом з тим, оперуючи великими обсягами тимча¬сово вільних коштів (у вигляді влас¬ного і залученого капіталу), страхові організації проводять активну діяль¬ність на фінансовому ринку. Таким чином, страхова організація забезпе¬чує перерозподіл грошових коштів і спрямовує їх від страхувальників на фінансовий ринок, тобто по суті ви¬ступає в ролі фінансвого посередника

[13, с. 95-96].

Страхуванню як виду підприєм¬ницької діяльності притаманна під¬вищена ризикованість, тому страхові компанії повинні мати грошові кошти і високоліквідні активи у більшому обсязі, ніж будь-які інші суб'єкти господарювання. Це безпосередньо позначається на характері фінансових відносин у цій сфері.

В процесі дільності у страхової ком¬панії виникають грошові відносини з такими економічними суб'єктами:

1) акціонерами: з приводу сплати внесків до статутного капіталу, випус¬ку та розміщення акцій страховика, розподілу прибутку, виплати дивіден¬дів за акціями та ін.;

2) страхувальниками: з приводу надання страхового захисту (сплата страхових премій юридичними та фізичними особами з обов'язком стра¬ховика виплатити страхове відшко-дування у разі настання страхового

випадку);

3) страховими посередниками: з приводу сплати винагороди посеред¬никам за надані послуги з виконання договорів страхування та перестраху¬вання;

4) відокремленими підрозділа¬ми: з приводу фінансування витрат, розподілу та використання прибутку тощо;

5) перестраховиками: з приводу отримання та сплати комісійної вина¬городи, взаємної участі у прибутках;

6) об'єднаннями страховиків: з приводу формування спільних резерв¬них фондів для вирішення проблем страхування тих ризиків, з метою яких і утворюються такі об'єднання;

7) персоналом: з приводу розподі¬лу та використання прибутку, випла¬ти дивідендів за акціями та процентів за облігаціями тощо;

8) банками та небанківськими фінансово-кредитними установами: з приводу отримання кредитів та сплати відсотків за ними, розміщення власних цінних паперів, інвестування тимчасово вільних власних і залуче¬них коштів страхових організацій;

9) державою: з приводу сплати податків до бюджету, цільових вне¬сків на соціальне страхування до від¬повідних фондів загальнодержавного обов'язкового страхування, застосу¬вання штрафних санкцій тощо;

10) іншими учасниками: з приводу фінансування спільних проектів та розвитку бізнесу.

Кожна з вищезазначених груп фі¬нансових відносин характеризується власними особливостями, проте спіль¬ним є те, що всі вони опосередкову¬ють рух грошових коштів страхової компанії.

На думку О. Мурашко, рух грошо¬вих коштів страхової організації, як і будь-якого суб'єкта підприємництва, являє собою безперервний процес, що є грошовим потоком [14, с.234]. Автор зазначає, що грошовий потік -розподіл у часі надходжень і виплат грошових коштів, що забезпечують фінансово-господарську діяльність страхової організації. В цілому ми погоджуємося з таким трактуванням грошового потоку, проте, на нашу думку, воно є дещо неповним, оскіль¬ки не враховує інвестиційної діяль¬ності страховика, що є невід'ємною складовою його загальної діяльності, і надає можливість страховим компа¬ніям отримувати дохід за рахунок роз¬міщення тимчасово вільних коштів.

Т. Гварліані пропонує розглядати грошовий потік страхової компанії як грошовий оборот, що протікає безперервно в часі. При цьому, гро¬шовий оборот організації - конкретна форма прояву сутності грошей, яка полягає в їх постійному русі. Такий оборот грошей включає не лише над¬ходження грошей і витрачання, що відображає лише зовнішню сторону процесів, що відбуваються, а й вну¬трішні грошові потоки, які в основ¬ному реалізуються через систему їх розподілу та перерозподілу шляхом формування фондів, резервів, фі¬нансових інструментів і т.п. [15, с. 60-61]. Ми вважаємо, такий підхід є дещо сумнівним, адже автор ото¬тожнює грошові потоки і грошовий оборот. На нашу думку, грошовий оборот є ширшим поняттям за гро¬шові потоки, а не навпаки.

Узагальнивши погляди вчених щодо трактування сутності грошових потоків, уточнимо визначення даного поняття як безперервний рух грошо¬вих коштів та їх еквівалентів у формі грошового притоку і відтоку в проце¬сі здійснення страховою компанією страхової, фінансової та інвестиційної діяльності.

Як зазначалося вище, грошові потоки характеризують всі аспекти діяльності страхової компанії, тому вони є неоднорідними за своїм скла¬

дом. Відповідно, для забезпечення ефективного управління грошовими потоками необхідним є їх системати¬зація за певними класифікаційними ознаками.

Узагальнивши існуючі підходи щодо класифікації грошових потоків, що пропонують вітчизняні та зарубіж¬ні науковці [І. Бланк, Г. Савицька, О. Баранова, Т. Гварліані], надамо влас¬ну, уточнену класифікацію грошових потоків страхової компанії (табл. 2).

Кожна класифікація має своє практичне значення. Так, наприклад, поділ грошових потоків за видами діяльності надає інформацію, що дає змогу користувачам оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан страховика і суму його грошових коштів та еквівалентів.

Розподіл грошових потоків за спрямованістю руху дає можливість оцінити структуру грошових активів страхової компанії, прослідкувати їх динаміку, синхронізацію та процес розвитку.

Класифікація грошових потоків за масштабами обслуговування господар¬ського процесу дозволяє виокремити грошові потоки страхової компанії як об'єкти різного рівня управління.

Поділ грошових потоків за ме¬тодом обчислення дає можливість здійснювати більш ефективний аналіз фінансових результатів страхової ком¬панії, а за рівнем достатності обсягу дає можливість не лише визначити ефективність формування фінансових результатів, але і ступінь їх збалан-сованості.

Класифікація грошових потоків за формою грошових коштів відобра¬жає структуру грошових засобів та активів; за видом валюти допомагає відстежити вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів.

Поділ грошових потоків за мето¬дом оцінки в часі відображає зміст концепції оцінки вартості грошей в часі стосовно господарських операцій.

Розподіл грошових потоків за сфе¬рою використання надає можливість

визначати питому вагу грошових потоків відокремлених підрозділів, оцінювати ефективність їх діяльності, обсяги грошових операцій кожного з них та участь у загальному господар¬ському процесі.

Класифікація грошових потоків за характером відношення дозволяє ви¬явити питому вагу грошових потоків всередині та ззовні страхової компанії.

Поділ грошових потоків за ста¬більністю часових інтервалів вико¬ристовують при складанні платіжного календаря і оптимізації залишків грошових коштів; за безперервністю формування в звітному періоді - при плануванні та прогнозуванні.

Класифікація грошових потоків за рівнем управління дозволить страхо¬вим компаніям чітко визначати най¬більш важливі види грошових потоків для забезпечення та збереження стій¬кого фінансового стану та постійного економічного зростання.

Таким чином, застосування на практиці страховими компаніями запропонованої класифікації грошо¬вих потоків дозволить підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами та прибутком страховика.

ВИСНОВКИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

В результаті аналізу спеціалізова¬ної економічної літератури виявлено досить низький рівень дослідження категорії «грошові потоки» в стра¬хових компаніях та неоднозначність її тлумачення. Уточнення поняття та класифікації грошових потоків сприятиме підвищенню рівня управ¬ління грошовими потоками страхової компанії, що в свою чергу забезпечить фінансову стійкість та високі темпи розвитку.

Підсумовуючи вищевикладене, вар¬то зазначити, що на сьогодні не сфор¬мовано єдиної теоретичної бази, яка б охоплювала весь комплекс питань, пов'язаний з грошовими потоками страховика. Тому подальші наукові дослідження необхідно здіснювати в напрямку розроблення заходів з підвищення ефективності управлін¬ня грошовими потоками страхової компанії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ

ДЖЕРЕЛ:

1. Жежель Ю.В. Сущность «пото¬кового подхода» и зволюция определе-ния денежньїх потоков предприятия / Ю.В. Жежель // Вісник СевНТУ, Вип.98: Економіка і фінанси: зб. наук. пр. - Севастополь: Издательство СевН-

ТУ, 2009. - с. 37-40.

2. Джонс Е. Деловье финансь / Е. Джонс; [пер. с англ.]. - М.: Олимп -

Бизнес, 1998. - 416 с.

3. Коласс Б. Управление финан-совой деятельностью предприятия. Проблемь, концепции и методь: учеб. пособ. / Б. Коласс; [пер. с франц. под ред. проф. Я. В. Соколова]. - М.:

ЮНИТИ, 1997. - 576 с.

4. Ван Хорн Дж. К. Основь управле-ния финансами / Дж.К.Ван Хорн; [пер. с англ. под ред. Я. В. Соколова]. - М.: Финансьі и статистика, 1999. - 800 с.

5. Румянцева Е. Е. Финансьі ор-ганизаций. Финансовье технологии управления предприятием: учебное пособие / Е.Е. Румянцева. - М.: ИНФ-РА-М, 2003 . - 459 с.

6. Бочаров В. В. Корпоративнье финансьі / В.В. Бочаров, В.Е. Леон-

тьев. - СПб.: Питер, 2004. - 592 с.

7. Бланк И. А. Управление денеж-ньми потоками / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр: Зльга, 2002. - 736 c.

8. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. пос. / Г. В. Савицька. - К.: Знання, 2004. - 654 с.

9. Загородній А. Г. Фінансовий словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Т. С. Смовженко. - 3-тє вид., випр. та доп. - К.: Т-во «Знання»,

КОО, 2000. - 587 с.

10. Білик М.Д. Грошові потоки підприємств у мікро- та макроеконо-мічному аспекті / М.Д. Білик, С.І. Надточій // Фінанси України. - 2007. - № 6. - с. 133-147

11. Міжнародні стандарти бух¬галтерського обліку 7 «Звіт про рух грошових коштів» [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/view/ mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category=bjudzhet

12. Основь страховой деятельно-сти: учебник / Отв. ред. проф. Т.А.

Федорова. - М.: Издательство БЕК,

1999. - 776 с.

13. Гаманкова О.О. Ринок страхо¬вих послуг України: теорія, методо¬логія, практика: монографія / О.О. Гаманкова. - К.:КНЕУ, 2009. - 283 с.

14. Страховий менеджмент: підруч¬ник / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. С.С. Осадця. - К.: КНЕУ, 2011.

- 333 с.

15. Гварлиани Т.Е. Денежнье по¬токи в страховании / Т.Е. Гварлиани, В.Ю. Балакирева. - М.: Финансь и статистика, 2004. - 336 с.

16. Баранова О. В. Фінансове пла¬нування у страхових організаціях [Ру¬копис]: дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 / О. В. Баранова. - К.: ДВНЗ «КНЕУ»,

2008. - 199 с.

REFERENCES

1. Zhezhel Iu.V. The essence of «streaming approach» and determine the evolution of the cash flows of the enterprise / Iu.V. Zhezhel // Visnyk SevNTU, №.98: Ekonomika i finansy. -Sevastopol: SevNTU, 2009. - р. 37-40.

2. Dzhons E. Delovye fynansy / Е. Dzhons; per. s anhl.; [Business Finance]; transl. from English. - M.: Olymp. - Biznes, 1998. - 416 p.

3. Kolass B. Upravlenye fynansovoi deiatelnostiu predpryiatyia. Problemy, kontseptsyy y metody: uchebnoe posobye; per. s frants.; [Financial management of the enterprise. Problems, concepts and methods: train aid; transl. from French / В. Kolass. - M.: UNYTY, 1997. - 576 p.

4. Van Khorn Dzh. K. Osnovy upravlenyia fynansamy; per. s anhl.; [Fundamentals of Financial Management]; transl. from ЕЩЇПБІІ / Dzh. K. Van Khorn. - M.: Finansу i statуstyka, 1999. - 800 р.

5. Rumiantseva E.E. Fynansy orha-nyzatsyi. Fynansovye tekhnolohyy upravlenyia predpryiatyem: uchebnoe posobye; [Finances of organizations. Financial technologies of management of the enterprise: train aid] / Е. Е. Rumiantseva. - M.: INFRA-M, 2003.

- 459 р.

6. Bocharov V. V. Korporatyvnye fynansy [Corporate Finance] / V. V. Bocharov. - SPb.: Pyter, 2004. - 592 р.

7. Blank Y. A. Upravlenye denezhnymy potokamy [Cash flow management] / Y. A. Blank. - K.: Nka-Tsentr: 3lha, 2002. - 736 р.

8. Savytska H.V. Ekonomichnyi analiz diialnosti pidpryiemstva: navch. posibnyk [Economic analysis of activity of enterprise: train aid] / H. V.

Savytska. - K.: Znannia, 2004. - 654 р.

9. Zahorodnii A. H. Finansovyi slovnyk [Financial Dictionary] / A. H. Zahorodnii, H. L. Vozniuk, T. S. Smovzhenko. - K.:

Znannia, 2000. - 587 p.

10. Bilyk M. D. Cash flow of enterprises in мікро- and macroeconomic aspect /

M.D. Bilyk, S.I. Nadtochii // Finansy Ukrainy. - 2007. - № 6. - р. 133-147.

11. Mizhnarodni standarty bukhhalterskoho obliku 7 «Zvit pro rukh hroshovykh koshtiv» [Electronic resource]. - Mode of access: http:// www.minfin.gov.ua/news/view/ mizhnarodni-standarty-finansovoi-zvitnosti-versiia-perekladu-ukrainskoiu-movoiu---rik?category=bjudzhet

12. Osnovy strakhovoi deiatelnosty: uchebnyk [Bases of insurance activity: manual] / red. prof. T.A. Fedorova. -

M.: BEK, 1999. - 776 р.

13. Hamankova O.O. Rynok strakhovykh posluh Ukrainy: teoriia, metodolohiia, praktyka: monohrafiia [Ukrainian market of insurance services: its essence, tendency and the ways of its development: мanuscript] / О.О. Hamankova. - K.: KNEU, 2009. - 283 p.

14. Strakhovyi menedzhment: pidruchnyk [Insurance management: manual ] / red. d-ra ekon. nauk, prof. S. S. Osadtsia. - K.: KNEU, 2011. - 333 р.

15. Hvarlyany T. E., Balakyreva V. Iu. Denezhnye potoky v strakhovanyy [Cash flows in insurance] / T. E. Hvarlyany, V. Iu. Balakyreva. - M.: Finansу i statуstyka , 2004. - 336 p.

16. Baranova O. V. Financial planning in the insurance companies [Text]: dis. kand. Ekon.Sciences 08.00.08 / O. V. Baranova. - Kyiv: DVNZ «KNEU»

2008.-199 р.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  грошові потоки, рух грошових коштів, страхова компа¬нія, страхувальник, специфіка страхової діяльності, класифікація грошових потоків.

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Качмарчик Яна
аспірант кафедри страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org