РИНКОВІ БАР'ЄРИ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА


У статті досліджено основні проблеми, що виникають на шляху функціонування підприємств малого та середнього бізнесу в національній економіці. Розглянуто чинники, що перешкоджають появі нових контрагентів, а отже і розвитку економічної конкуренції на ринку. Проаналізована антиконкурентна поведінка підприємств, реалізація якої має своїм результатом появу нових або посилення існуючих ринкових бар'єрів. Досліджено особливості підтримки сектору МСП розвинутими країнами та діяльність нашої держави по відношенню до МСП.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Відомо, що розвиток конкуренції посилює динамічність конкурентних відносин суб'єктів господарювання за допомогою розвитку малого та середнього бізнесу, підвищує конкурентоспроможність національних підприємств шляхом більш ефективного використання наявних ресурсів, зміцнення їх ринкових позицій, покращує якість реалізованих товарів/послуг, забезпечує інноваційне спрямування розвитку економіки, економічне зростання, надходження інвестицій та покращення добробуту всього суспільства. Характер конкурентних відносин на ринку чинить безпосередній вплив (як позитивний, так і негативний) на розвиток малого та середнього підприємництва (МСП). Адже економічна поведінка суб'єктів господарювання, заснована на порядності та чесних звичаях ділового обороту, дотриманні норм конкурентного законодавства, нівелює можливість створення ними штучних бар'єрів на шляху появи нових учасників ринку, а отже сприяє розвитку МСП. Як слушно зауважив О. Костусєв, відсутність перешкод для вступу в галузь та для виходу з неї є однією з ключових умов нормального функціонування конкурентного механізму [1, с. 29]. В той час як наявність узгодженої поведінки учасників ринку, укладення негласних таємних угод, змов щодо основних умов їхньої діяльності на ринку перешкоджає вільному доступу та виходу з ринку, ускладнює умови функціонування їх конкурентів. Посилення конкуренції внаслідок зростання кількості учасників на ринку знижує можливість їхньої узгодженої поведінки. Державна підтримка та сприяння розвитку малого та середнього підприємництва являється одним із факторів розвитку конкурентних відносин суб'єктів господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання лібералізації ринкових бар'єрів та розвитку малого та середнього бізнесу наразі є вкрай актуальним, його вивчають такі провідні науковці як: О. Костусєв

[1], Г. Филюк [2], Ю. Росецька [3],

А. Шастітко [4], В. Усик [8], Ю. Скринник [8], М. Стоянова [16], Т. Журавльова [16], О. Добровольський [16] та інші. Не дивлячись на значну увагу науковців в обраному напрямі дослідження, в силу того, що конкурентне середовище змінюється доволі динамічно, виникає необхідність в періодичному аналізі основних проблем, що перешкоджають розвитку підприємництва.

Метою статті є дослідження основних перепон на шляху активізації розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва та вивчення міжнародного досвіду щодо підтримки

МСП.

Виклад основного матеріалу дослідження. Позитивною є тенденція до збільшення кількості господарюючих в певній галузі суб'єктів, що свідчить про її розвиток, потенційну можливість отримання економічних прибутків учасниками конкурентних відносин, достатніх для ведення рентабельного бізнесу, технологічного розвитку галузі, посилення економічної конкуренції тощо. Наявні ринкові бар'єри значною мірою перешкоджають цьому (рис. 1).

Як влучно зауважив А. Шастітко, будь-який ринок товарів, котрий є сферою застосування антимонополь-ного законодавства, можна розгля

дати з позицій угод (контрактів) між його учасниками, причому більшість із цих контрактів не викликають занепокоєння у законодавця та регулятора, інші можуть бути дозволені регулятором після процедури оцінки їх допустимості, треті ж виявляються забороненими через обмеження конкуренції та пов'язаних з втратами добробуту, перш за все - на стороні контрагентів (діючих чи потенційних)

[4, с. 134].

У процесі конкурентної боротьби суб'єктів господарювання звичною практикою є укладення негласних (таємних) угод, які використовуються для досягнення панівного становища компаній, що узгоджують свою поведінку, на конкурентному ринку. Відтак надзвичайно високою є ймовірність того, що учасники, котрі зуміли досягти переваг різного роду прагнутимуть зафіксувати це в просторі та часі, винагороджуючи себе за перемогу, в тому числі й за рахунок створення штучних бар'єрів, що на певний проміжок часу унеможливлять появу конкурентів. Поділяємо погляди Г. Филюк стосовно того, що саме внаслідок істотних ринкових бар'єрів (як вхідних, так і вихідних) в межах національної економіки невиправдано високим залишається рівень монополізації, а їх наявність сприяє домінуванню на галузевому ринку одного або групи контрагентів, провокує їх маніпулювати цінами та обсягами випуску продукції, дозволяє їм запровадити власні «правила гри» для інших учасників, забезпечує отримання ними протягом тривалого періоду часу норми прибутку вищої у порівняні з аналогічними контрагентами на ринку, що у результаті знижує суспільний добробут [2, с.

21-22].

Серед найбільш поширених економічних причин, що ускладнюють розвиток МСП, а отже загрожують обмеженням або навіть зникненням конкуренції з ринкового простору є: обмежуюча конкурентні відносини поведінка суб'єктів ринку; наявність ринкових структур, які здійснюють антиконкурентні дії (монополії, високий рівень концентрації тощо), протиправні дії органів державної влади (табл.1).

В умовах кризових явищ в економіці, на нашу думку, уряду доцільно зосередитись на такій важливій складовій як підтримка та розвиток малого та середнього підприємництва (МСП). Адже МСП обслуговують діяльність значних за обсягами бізнес-утворень, беруть участь у забезпеченні населення робочими місцями, внаслідок більшої мобільності легше адаптуються до змін у ринковій кон'юнктурі, тримають в тонусі великі корпорації, зберігаючи їх від стагнації, змушуючи розвиватись та рухатись вперед перед загрозою втратити свої позиції внаслідок конкурентної боротьби. Функціонування виключно значних за обсягами суб'єктів господарювання загрожує надмірно високому рівню монополізації економіки, в той час як одночасне співіснування в одному просторі з ними малих та середніх підприємств позитивно впливає на розвиток економічної конкуренції. Зважаючи на наявний рівень безробіття в національній економіці, питання розвитку МСП є більш ніж актуальним і з соціальних позицій в тому числі.

Про необхідність сприяння розвиткові малого та середнього бізнесу зазначено і в Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014-2024 роки. Незаперечним залишається той факт, що активізація розвитку підприємницького сектору, зростання його масштабів та ефективності функціонування - «важливий чинник позитивних структурних змін і модернізації національного господарства, становлення нових ресурсів економічного пожвавлення, підвищення якості життя населення, інституційної перебудови суспільства на основі поширення економічної свободи і становлення «середнього класу» як основи соціальної стабільності» [7,

с. 102-103].

На разі, на жаль, на практиці відсутній вектор руху держави у напрямку допомоги потенційним бізнесменам у започаткуванні бізнесу.

В той час як результативність функціонування малого і середнього бізнесу великою мірою обумовлюється політикою державного регулювання сектору малого та середнього бізнесу

(СМСБ) [8, с. 8]. Так, за даними аналітиків Stronger Together, в Україні існує два фонди, покликані підтримувати МСП: Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу (на практиці не функціонує) та Український фонд підтримки підприємництва (видав всього 40 мікрокредитів на суму 9,8 млн грн в 2013 році, за 2014 досі не надав звіту, а у портфелі «історій успіху» фонду за весь період діяльності - тільки 7 кейсів, незважаючи на те, що він має представництва у всіх регіонах) [9].

Більше того, за даними останніх опитувань підприємств основних галузей економіки, проведених Державним комітетом статистики України, рівень ділової активності в суспільстві незадовільний: реальний сектор (за винятком агропро-

мінус 33% відповідно [10]. Невтішною для України є й оприлюднення інформації у звіті Австрійського контрольного банку. Так, станом на четвертий квартал 2014 року в Україні спостерігаються найгірші показники індексу ділового клімату серед 21 держави Центральної і Східної Європи [11].

Для прикладу, показовим є досвід Польщі, котра сфокусувалася на розвитку малого та середнього підприємництва: уряд доклав максимум зусиль аби залучити кредитні ресурси з метою допомогти бізнесменам створити нові підприємства та значно спростити умови ведення бізнесу, як результат - в перші декілька років реформ було відкрито 600 тис. підприємств, котрі створили приблизно 1,5 млн. робочих місць [12]. На разі частка малого та середнього бізнесу в ВВП Польщі складає 47%, що у грошовому вимірі становить приблизно $ 206 млрд, а економіка продовжує зростання [12].

Забезпечують державну підтримку бажаючим почати свій бізнес і у Великій Британії, де за зверненням починаючих власну справу, місцева влада компенсує витрати, пов'язані з початком роботи офісу (витрати за декілька місяців оренди, офісні меблі, мінімум необхідного обладнання тощо) [12].

Державна допомога МСП у Німеччині має комплексний характер і складається з: структурно-політичних заходів, податкових пільг, фінансової підтримки, допомоги в інноваційній сфері, допомоги у навчанні підприємців та менеджерів, наданні консультаційних послуг [13].

В Європейському Союзі сприяють МСП шляхом надання кредитних гарантій, компенсації витрат на виплату відсотків по позиках, інвестицій в акціонерний капітал, проте саме допомога нефінансового характеру вважається пріоритетною, зокрема: консультаційні послуги, спрощення доступу до економічної інформації, тренінги та освітні програми, створення інфраструктури (бізнес-інкубаторів та бізнес-парків) [9].

Уряд Брюсселя сфокусувався не на створенні «тепличних» умов для МСП, а на реалізації вірної макрое-кономічної політики, що допомагає створити умови, за яких бізнес зможе пройти становлення та розвиток без участі держави, а саме: боротьба з інфляцією, полегшення податкового тягаря, введення більш лояльних правил організації бухгалтерського обліку на підприємстві, спрощення бюрократичних процедур тощо [9].

Проте необхідно зауважити, що певні кроки для зміцнення позицій малого та середнього бізнесу в Україні все ж таки проводяться. Зокрема А. Абромавичус, розуміючи необхідність та важливість сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, наголосив, що зараз активізується робота над стратегією розвитку МСП. Зокрема урядом спільно з ЄС планується відкрити по всій країні 15 офісів для підтримки МСП із запуском роз'яснювальної програми щодо перших кроків початку ведення бізнесу та можливості отримання подальшої підтримки стосовно розвитку бізнесу [14]. На шляху спрощення ведення бізнесу позитивним є прийняття керівництвом України Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, котрий передбачає реалізацію понад 100 ініціатив для подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні з зазначеними строками виконання та моніторинг його виконання [15]. Загалом, підтримка розвиненими країни сегменту МСП полягає у спрощенні системи регулювання МСП, перегляді норм, що застосовуються до нього як у виробничій, так і у сфері торгівлі, створення державного органу, що реалізує політику і відповідальний за розвиток сектора МСП, підзвітного першій особі країни (як Адміністрація малого бізнесу в США або агентство SMRJ в Японії) [16, c. 399]. Таким чином, погоджуємося з думкою науковців щодо необхідності запровадження в Україні державного органу, що буде координувати розвиток сектора МСП та підтримувати його (наприклад, Агентство МСП), та буде підзвітним Президенту [16, c. 399].

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Таким чином, розвиток конкурентних відносин щільно корелює з розвитком МСП, оскільки може або перешкоджати, або сприяти появі нових конкурентів. Розвиток МСП, в свою чергу, позитивно позначається на якості конкурентних відносин суб'єктів господарювання, зокрема зростання кількості учасників ринку ускладнює укладення неправомірних угод та змов між ними.

Відтак державі слід сприяти та підтримувати МСП, позитивні аспекти чого і демонструє міжнародний досвід. Державна політика підтримки та розвитку МСП в Україні повинна мати комплексний характер та являти собою систему взаємоузгоджених заходів.

Подальші дослідження в обраному напрямі можуть полягати у вивченні можливостей адаптації основних позицій позитивного міжнародного досвіду до наявних умов національної економіки.

[Придбати журнал]


Ключові слова:  конкурентні відносини, мале та середнє підприємництво (МСП), економічна конкуренція, ринкові бар'єри, антиконкурентна поведінка, учасники ринку.

МАКРОЕКОНОМІКА

Дуцька Анна
аспірант кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету




©  2001 - 2019  securities.usmdi.org