Особливості вітчизняного ринку акцій і корпоративних відносин на сучасному етапі


Проблема, висвітленню якої присвячена ця стаття, формулюється як раціоналізація структури акціонерного капіталу і корпоративного управління в постприватизаційний період функціонування вітчизняних підприємств. Її актуальність підтверджується необхідністю погодження інтересів пайових співучасників, в тому числі і держави.

Незважаючи на низку опублікованих нормативних актів і дослідницьких робіт з питань розвитку фондового ринку і корпоративного управління, проведення безлічі конференцій, семінарів, навчальних тренінгів і таке інше, гострота питання не зменшується. Кілька років провадить роботу Спеціальна робоча група з питань корпоративного управління та прав акціонерів, що створена на підставі Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і урядом США; корпоративне управління фігурує як одна з найголовніших ланок у проекті Програми приватизації на 2003–2008 рр. та інших документах загальнодержавного рівня.

Пошукова гіпотеза, яка розробляється в статті, зводиться до обґрунтування положення про необхідність забезпечення в першу чергу прозорих корпоративних відносин з релевантною інвестиційною інформацією для підвищення ліквідності ринку акцій. Стаття акцентує увагу на авторському баченні особливостей акціонування вітчизняних підприємств, становлення ринку акцій і корпоративного менеджменту.

Незаперечно, що ринок акцій України є одним з основних сегментів вітчизняного фінансового ринку і тому досить об’єктивно відображає інституційні зрушення в зміненій структурі власності. Акції як фінансові активи достатньо повно репрезентують динаміку розвитку недержавного сектору економіки. Суттєвий вплив на формування сукупного акціонерного капіталу в Україні мала, як відомо, приватизація державних підприємств, – особливо в другій половині 90-х років, коли переважно таким шляхом продукувалась емісія пайових цінних паперів. Зацікавленість у розвитку корпоративного управління виникла одночасно з розповсюдженням акціонерних форм організації господарювання, але реально значимість цієї проблеми постала наприкінці 90-х років, коли погодження різновекторних інтересів новоутворених співвласників викликалось потребами забезпечення прозорого економічного середовища і сприятливого інвестиційного клімату.

Функціонування більш ніж 36 тисяч акціонерних товариств уособлюється з найбільш мобільною частиною корпоративної економіки. Співзасновницька корпоративна власність після завершення періоду масової приватизації нараховує майже 19 млн. акціонерів, держава тримає різні за величиною пакети акцій в значній частині приватизованих підприємств.

Динаміка ринку акцій за 1997–2002 рр. представлена в табл. 1.

Кількісні зміни вітчизняного ринку акцій засвідчують більш ніж восьми-кратне зростання обсягів його емісій протягом зазначеного періоду. Пік емісій спостерігався у 2001 р. Значно менші обсяги випусків зафіксовані у 1999 р. і у 2002 р. Вірогідно, це пояснюється в першому випадку впливом наявної для того часу післякризової рецесії, а в другому – зміною інвестиційних уподобань і передбачень варіантів зовнішнього фінансування корпоративного розвитку.

Моніторинг сутнісних змін становлення ринку акцій дозволяє виокремити наступні особливості його розвитку в процесі структурного реформування економіки і впливу на ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Корнєєв Володимир
Міністерство фінансів України, науково-дослідний фінансовий інститут, завідувач відділу кандидат економічних наук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org