РОЛЬ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ У МАКРОФІНАНСОВІЙ СТАБІЛІЗАЦІЇ УКРАЇНИ


Метою даної статті є оцінка ролі Міжнародного валютного фонду у підтримці макрофінансової стабільності України та країн, які є членами даної організації, проаналізувавши існуючі точки зору провідних іноземних та вітчизняних науковців стосовно результатів діяльності даної організації та її впливу на розвиток світової економіки в цілому та фінансового господарства – зокрема.

Постановка проблеми. В умовах світової фінансової кризи та обмеженості доступу до ринків позичкового капіталу підвищується роль міжнародних фінансових організацій (МФО) у забезпеченні макрофінансової стабільності країн-членів. Проте серед науковців не існує однозначної відповіді стосовно впливу МФО загалом і Міжнародного валютного фонду, зокрема, на фінансовий та економічний розвиток позичальників.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. На сьогоднішній день дослідженням даного питання займаються як вітчизняні, так і іноземні вчені. В той час як серед вітчизняних вчених панує критичне ставлення до наслідків взаємодії країни з МВФ, іноземна наукова думка дає можливість побачити як позитивну, так і негативну точки зору з даного питання.

Серед іноземних дослідників, які займаються оцінкою наслідків взаємодії МВФ з країнами-членами, можна виді-лити Р. Кіоуана, Б. Резніка, Д. Стіглітца, Ч. Юна. Так, у своєму дос-лідженні природи суперечностей та необхідності кооперації в межах світового господарства Р. Кіоун чітко говорить про те, що діяльність МВФ мала більше позитивних наслідків для розвинених країн світу, ніж для тих, які розвивається. Проте за певних умов ця орга-нізація продемонструвала свою дієздатність та важливу роль на світовій арені, як то у випадку із запобіганням розвитку масштабної кризи заборгованості у 1982-1983 рр., коли ця організація всупереч власним цілям забезпечила умови для стабілізації ситуації [12, р. 255].

Виключно позитивні наслідки взаємодії МВФ із країнами-членами визначають Б. Резнік та Ч. Юн, які зазначають, що завдяки своєчасному втручанню МВФ у 1994 році вдалося запо-бігти значній девальвації мексиканського песо. За їх словами, після того, як Президент країни Ернесто Зеділо прийняв рішення про часткову девальвацію мексиканської валюти по відношенню до долара США на 14%, на фінансовому ринку почалася паніка і власники мексиканських боргових цінних паперів почали масово їх позбуватись. Це, у підсумку, призвело до девальвації песо майже на 40%. Завдяки ж отриманню з боку МВФ фінансової допомоги у розмірі 53 млрд. дол. США вдалося стабілізувати ситуацію [10, P. 50].

Кардинально протилежної думки притримується лауреат Нобелівської премії в галузі економіки Д. Стіглітц. Так, у своїй роботі, яка присвячена дослідженню проблем глобалізації, він визнає негативний вплив МВФ на фінансово-економічний розвиток країн, які звернулися за допомогою до цієї орга-нізації. В якості прикладу автор наводить Аргентину, яка старанно слідувала приписам так званого «Вашингтонського консенсусу» і слугувала прикладом для інших. Саме слідування цим вимогам, за твердженням автора ...

[Придбати журнал]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Сущенко Олександр
к.е.н., доцент кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Руденко Ірина
студент 3-го курсу ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

©  2001 - 2018  securities.usmdi.org